У Батурині, серед відновлених памʼяток гетьманської столиці, стоїть будинок, який бачив іще часи Мазепи. Це Дім генерального судді Василя Кочубея – нині музей заповідника «Гетьманська столиця». А за стінами цього дому ховається одна з найдраматичніших історій Гетьманщини – історія любові, помсти й страшної страти, що надихнула навіть Пушкіна.
Василь Кочубей народився близько 1640 року. За родинною легендою, його предок – кримський татарин Кучук-бей, який охрестився під імʼям Андрій і осів на Гетьманщині. Сам Василь зробив блискучу кар’єру: від військового канцеляриста він піднявся до регента Генеральної військової канцелярії, потім став генеральним писарем, а з 1700 року – генеральним суддею, другою людиною в державі після гетьмана. Двічі, у 1702 і 1707 роках, він виконував обов’язки наказного гетьмана.
Свій кам’яний дім у Батурині Кочубей звів неподалік гетьманської резиденції. Він був одним із найбагатших і найвпливовіших людей Гетьманщини – і довгі роки вірним соратником Івана Мазепи.
Сам будинок – пам’ятка кінця XVII століття, одна з небагатьох цивільних кам’яниць Гетьманщини, що дійшли до нашого часу. Товсті стіни, склепінчасті підвали, ошатний ґанок донині зберігають дух тієї доби. Нині тут діє музей національного заповідника «Гетьманська столиця», де відтворено інтер’єри й побут козацької старшини.
А далі в цю історію входить жінка. У Кочубея підростала донька Мотря – дівчина незвичайної вроди. Гетьман Мазепа, який був її хрещеним батьком, на схилі віку запалав до неї почуттями. Збереглися його ніжні листи до Мотрі – одні з найвідоміших любовних послань в українській історії.
Батьки категорично виступили проти. Для них зв’язок хрещеного батька з хрещеницею був гріхом, та й різниця у віці складала майже півстоліття. Мотря на якийсь час тікала до Мазепи, але зрештою повернулася додому. Згодом вона вийшла заміж за ніжинського полкового суддю Семена Чуйкевича. А ця нещаслива історія кохання назавжди лягла тінню між Кочубеєм і гетьманом.
Образа, політичні розрахунки, страх за майбутнє Гетьманщини – усе сплелося в один вузол. 1708 року Кочубей разом із полтавським полковником Іваном Іскрою таємно доніс цареві Петру I, що Мазепа веде перемовини з польським королем Станіславом Лещинським і готує зраду.
Та цар не повірив. Мазепа був йому потрібен, а донос видався наклепом заздрісників. Кочубея й Іскру схопили й видали на розправу самому гетьманові. Під тортурами Кочубей зрікся своїх звинувачень. 14 липня 1708 року його разом з Іскрою стратили поблизу села Борщагівки. Поховали обох у Києво-Печерській лаврі.
А за кілька місяців сталося те, чого так боявся генеральний суддя: Мазепа справді перейшов на бік шведського короля. Донос Кочубея виявився правдою – але запізно для нього самого.
Цю трагедію історики й досі оцінюють по-різному. Для одних Кочубей – заздрісник, що зрадив гетьмана з особистої образи. Для інших – людина, яка завчасно відчула біду й заплатила за це життям. Ясно одне: доля генерального судді стала однією з найгостріших драм Гетьманщини, де переплелися велика політика й глибоко особисте.
Восени 1708 року військо Меншикова дотла зруйнувало Батурин, винищивши тисячі його мешканців. Гетьманська столиця перетворилася на згарище. Та дім Кочубея вистояв – і дійшов до наших днів як одна з небагатьох памʼяток тієї доби.
Драматична історія родини не загубилася в часі. 1828 року Олександр Пушкін написав поему «Полтава», в основу якої лягла саме ця трагедія – кохання Мазепи й Мотрі (у поемі названої Марією) та страта її батька. Так батуринський сюжет увійшов у світову літературу.
Сьогодні Дім Кочубея – одна з головних памʼяток Батурина. Його стіни памʼятають і блиск гетьманської столиці, і її загибель, і ту давню родинну драму, що сягнула сторінок класики. Це той рідкісний випадок, коли велика історія має конкретну адресу – і ця адреса в Батурині.
Джерела: Вікіпедія («Кочубей Василь Леонтійович», «Мотрона Кочубей»); Національний заповідник «Гетьманська столиця» (baturin-capital.gov.ua); Localhistory. Світлини – з відкритих джерел (Вікісховище).
P.S. Якщо у ваших родинних архівах збереглися старі світлини Батурина – надсилайте нам: @mmedia_addnews_bot